ОНЛАЙН-КУРС
ЯК ВЛАШТОВАНО МУЗИЧНИЙ СВІТ
З 5 ТРАВНЯ, 10 ЛЕКЦІЙ
Музична інфраструктура з XVII ст. до наших днів
Про те, як влаштовано музичний світ не написано в підручниках. За 10 лекцій курсу ми пройдемо історичний шлях від Нового до Новітнього часу та поглянемо як політичні режими, суспільні катаклізми та провідні ідеї епох відображаються у мові звуків.

Це музика під іншим кутом зору, яка відкриє нове розуміння світоустрою та надасть нових відтінків музичному сприйняттю.
........................ Про те, як влаштовано музичний світ не написано в підручниках. За 10 лекцій курсу ми пройдемо історичний шлях від Нового до Новітнього часу та поглянемо як політичні режими, суспільні катаклізми та провідні ідеї епох відображаються у мові звуків.

Це музика під іншим кутом зору, яка відкриє нове розуміння світоустрою та надасть нових відтінків музичному сприйняттю.
ЧИМ ОСОБЛИВИЙ ЦЕЙ КУРС
СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
НОВА ОПТИКА
НЕОЧІКУВАНІСТЬ
Дізнаємось, що вплинуло на музику у кожному історичному періоді та проведемо паралелі з іншими видами мистецтва.
Поговоримо про те, як архітектура визначає музику, яка в ній звучить, про музичні простори та кластери.
Як воєнна промисловість вплинула на музичну сцену? Яку роль в розвитку музичного мистецтва зіграли монополії? Розкриємо ті факти, про які досі мовчали дослідники музичної історії та культури
ПРО КУРС
ЧЕКАЄ НА КУРСІ
ЩО ВАС
Хто вигадав оперну сцену, філармонічну залу та розбудовує концертні зали сучасності? Ми поглянемо на прагматичний бік музичної індустрії та прослідкуємо, як змінювався слухач та його музика від ХVII століття до сьогодні. А ще дослідимо музичний ринок і тих, хто обирає, яка музика буде в тренді.
Чим та чому різниться поведінка глядача оперної вистави та філармонічного концерту? Що означають аплодисменти у різних частинах музичного дійства? Або ж якою є психологія рок-концерту? Впродовж курсу ми дізнаємось про базові речі музичного етикету та розберемо його першопричини.
Що змінює музичну свідомість? Від монополій на нотовидання до сучасного звукозапису, а також про філофони, шелак, цифролюцію та шизофонію. Ми прослідкуємо, як зміни у можливостях фіксації звуку призводять до змін у суспільній свідомості.
ПРОГРАМА
05. 05......1 ЛЕКЦІЯ.........Інтонаційна криза XVI-XVII ст. та інфраструктура європейської музичної культури Нового часу
1. Інтонаційна криза – показник зміни музичних епох.
2. Фактори та маркери кризи.
3. Освоєння антропоцентричного простору та часу в Новоєвропейській музиці.
3. Нова жанрова система та відповідна їй інфраструктура.
12.05..........2 ЛЕКЦІЯ.......Оперний театр в інфраструктурі новоєвропейського музичного життя
1. Місце опери в Новоєвропейській музичній культурі.
2. Типи оперних театрів.
3. Венеція та її роль у розвитку оперно-театральної справи. Театр Сан-Кассіано – перший загальнодоступний театр.
19.05..........3 ЛЕКЦІЯ.........Оперна сцена
1. Комунікативний ланцюжок «композитор-виконавець-слухач».
2. Структура сцени. Сцена театрів Сан-Карло (Неаполь), Ля Скала (Мілан).
3. Динамізація сцени (до та після Тореллі). Театр в Луго.
4. Принцип раціонального утилітаризму. Родина Бібьєна та її представники. Театр з пап'є-маше (Прага).
5. Типологія завіс.
26.05.........4 ЛЕКЦІЯ........Зал оперного театру
1. Італійський чи французький? Італійська крива. Ля Феніче, Віденська опера, Ла Скала.
2. Освітлення в оперному театрі. Театральні пожежі (Одеса, Київ, Венеція).
3. Публіка та її поведінка. Клакьори.
02.06.......5 ЛЕКЦІЯ.......Еволюція оперного театру. Сучасний театр
1. Оперний театр Вагнера (Байройт).
2. Оперні театри США та азійських країн.
3. Королівська опера в Копенгагені.
Показати більше
09.06........6 ЛЕКЦІЯ........Філармонічний (концертний) зал як інфраструктурне утворення
1. Відмінності філармонічного та оперного залу.
2. Формування філармонічного залу: Оксфорд-Единбург-Лондон.
3. Експерименти ХІХ ст. та їх наслідки.
16.06..........7 ЛЕКЦІЯ..........«Велика п'ятірка»: еталонні філармонічні зали
1. «Навколомузичний бізнес» як фактор вдосконалення філармонічних залів.
2. П'ять видатних залів світу: Відень, Лейпциг, Амстердам, Нью-Йорк, Бостон.
20. 06........8 ЛЕКЦІЯ..........Філармонічні зали ХХ-ХХІ ст.
1. Мистецька сфера-креативні індустрії. Збільшення кількості інтонаційних практик та їх вплив на музичну (концертну) інфраструктуру.
2. Зміна конфігурації філармонічного залу, її причини та наслідки.
3. Видатні концертні зали сучасності (Нью-Йорк, Токіо, Копенгаген, Париж, Гамбург, Вроцлав).
23.06..........9 ЛЕКЦІЯ.........Нотовидання в інфраструктурі музичного життя
1. Нотовидання та його еволюція.
2. Місце нотовидавця в комунікативному ланцюжку «Композитор-виконавець-слухач».
3. Монополія чи спеціалізація? Моделі успіху.
4. Ключові музичні видавництва світу.
30.06..........10 ЛЕКЦІЯ.......Звукозапис – нова реалія музичного життя
1. Огляд основних етапів розвитку індустрії звукозапису.
2. Репертуарна політика провідних звукозаписуючих фірм. Трансформація ринку.
3. Стратегії філофонів.
4. Цифролюція.
5. Шизофонія.
05. 05......1 ЛЕКЦІЯ
ІНТОНАЦІЙНА КРИЗА XVI-XVII СТ. ТА ІНФРАСТРУКТУРА ЄВРОПЕЙСЬКОЇ МУЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ НОВОГО ЧАСУ
1. Інтонаційна криза – показник зміни музичних епох.
2. Фактори та маркери кризи.
3. Освоєння антропоцентричного простору та часу в Новоєвропейській музиці.
3. Нова жанрова система та відповідна їй інфраструктура.
12.05..........2 ЛЕКЦІЯ
ОПЕРНИЙ ТЕАТР В ІНФРАСТРУКТУРІ НОВОЄВРОПЕЙСЬКОГО МУЗИЧНОГО ЖИТТЯ
1. Місце опери в Новоєвропейській музичній культурі.
2. Типи оперних театрів.
3. Венеція та її роль у розвитку оперно-театральної справи. Театр Сан-Кассіано – перший загальнодоступний театр.
19.05..........3 ЛЕКЦІЯ
ОПЕРНА СЦЕНА
1. Комунікативний ланцюжок «композитор-виконавець-слухач».
2. Структура сцени. Сцена театрів Сан-Карло (Неаполь), Ля Скала (Мілан).
3. Динамізація сцени (до та після Тореллі). Театр в Луго.
4. Принцип раціонального утилітаризму. Родина Бібьєна та її представники. Театр з пап'є-маше (Прага).
5. Типологія завіс.
26.05.........4 ЛЕКЦІЯ........
ЗАЛ ОПЕРНОГО ТЕАТРУ
1. Італійський чи французький? Італійська крива. Ля Феніче, Віденська опера, Ла Скала.
2. Освітлення в оперному театрі. Театральні пожежі (Одеса, Київ, Венеція).
3. Публіка та її поведінка. Клакьори.
02.06.......5 ЛЕКЦІЯ.......
ЕВОЛЮЦІЯ ОПЕРНОГО ТЕАТРУ. СУЧАСНИЙ ТЕАТР
1. Оперний театр Вагнера (Байройт).
2. Оперні театри США та азійських країн.
3. Королівська опера в Копенгагені.
Показати більше
09.06........6 ЛЕКЦІЯ
ФІЛАРМОНІЧНИЙ (КОНЦЕРТНИЙ) ЗАЛ ЯК ІНФРАСТРУКТУРНЕ УТВОРЕННЯ
1. Відмінності філармонічного та оперного залу.
2. Формування філармонічного залу: Оксфорд-Единбург-Лондон.
3. Експерименти ХІХ ст. та їх наслідки.
16.06..........7 ЛЕКЦІЯ
«ВЕЛИКА П'ЯТІРКА»: ЕТАЛОННІ ФІЛАРМОНІЧНІ ЗАЛИ
1. «Навколомузичний бізнес» як фактор вдосконалення філармонічних залів.
2. П'ять видатних залів світу: Відень, Лейпциг, Амстердам, Нью-Йорк, Бостон.
20. 06........8 ЛЕКЦІЯ
ФІЛАРМОНІЧНІ ЗАЛИ ХХ-ХХІ СТ.
1. Мистецька сфера-креативні індустрії. Збільшення кількості інтонаційних практик та їх вплив на музичну (концертну) інфраструктуру.
2. Зміна конфігурації філармонічного залу, її причини та наслідки.
3. Видатні концертні зали сучасності (Нью-Йорк, Токіо, Копенгаген, Париж, Гамбург, Вроцлав).
23.06........9 ЛЕКЦІЯ
НОТОВИДАННЯ В ІНФРАСТРУКТУРІ МУЗИЧНОГО ЖИТТЯ
1. Нотовидання та його еволюція.
2. Місце нотовидавця в комунікативному ланцюжку «Композитор-виконавець-слухач».
3. Монополія чи спеціалізація? Моделі успіху.
4. Ключові музичні видавництва світу.
30.06.........10 ЛЕКЦІЯ
ЗВУКОЗАПИС – НОВА РЕАЛІЯ МУЗИЧНОГО ЖИТТЯ
1. Огляд основних етапів розвитку індустрії звукозапису.
2. Репертуарна політика провідних звукозаписуючих фірм. Трансформація ринку.
3. Стратегії філофонів.
4. Цифролюція.
5. Шизофонія.
ЛЕКТОР КУРСУ
ЧЕКАЄ НА КУРСІ
ЩО ВАС
Доктор мистецтвознавства, Лауреат премії ім. М.В.Лисенка. Член Національної спілки композиторів. Експерт УКФ.

Автор першого українського підручника з музичної критики (2007), монографій «Інтонаційний образ світу» (2009) та «Національний симфонічний: 100 років служіння Музиці» (2018), а також близько 60 наукових статей, 500 музично-критичних матеріалів, 25 буклетів до компакт-дисків.

Учасник наукових конференцій в Україні, Польщі, Румунії, Угорщині, Італії, Молдові, Росії.

Сфера зацікавлень – історія музичної культури, музика і суспільство (і музика, і суспільство тут розуміються максимально широко).

Викладає в Національній музичній академії України ім. П.І.Чайковського.
ЮРІЙ ЧЕКАН
"Музика існує у певних умовах і завдяки певним речам. Про це, на жаль, не завжди пам'ятають. А частіше – навіть не замислюються. У курсі ми поговоримо про зв'язок музики з життям та її обумовленість нібито позамузичними факторами."

— Юрій Чекан
........................"Музика існує у певних умовах і завдяки певним речам. Про це, на жаль, не завжди пам'ятають. А частіше – навіть не замислюються. У курсі ми поговоримо про зв'язок музики з життям та її обумовленість нібито позамузичними факторами."

— Юрій Чекан
ЩО ВИ ОТРИМАЄТЕ ВІД КУРСУ
ОТРИМАЄТЕ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ КУРСУ
ЩО ВИ
Опануєте музичні стилі, зрозумієте їх філософію та історичний контекст
Відкриєте нові перспективи та ракурси розуміння музичних сенсів
Зрозумієте психологію поведінки в різних музичних просторах
Поглибите свої знання з історії європейської культури
ФОРМАТ ОНЛАЙН-НАВЧАННЯ
Лекція трансюється наживо з простору Культурного Проекту.

Після оплати ви отримаєте лист з докладним описом як буде відбуватися онлайн-навчання та посиланням на особистий кабінет, де з'являться відео лекцій.

Ви зможете переглядати лекцію у зручний для вас час у своєму ритмі. Доступ до лекції буде відкритий для вас протягом року.
АБОНЕМЕНТИ
ПОВНИЙ КУРС
ОНЛАЙН-ТРАНСЛЯЦІЯ
ОНЛАЙН-ТРАНСЛЯЦІЯ
200₴
ОДНА ЛЕКЦІЯ
При покупці повного курсу Ви отримуєте можливість придбати будь-який інший курс весняного сезону зі знижкою 20%
ОНЛАЙН-ТРАНСЛЯЦІЯ
ПОВНИЙ КУРС
ОДНА ЛЕКЦІЯ
2000₴
Назад
Гастрономічні шедеври літератури
Одна лекція, офлайн-навчання
600
грн.
Оберіть лекцію
Щоб придбати декілька лекцій, додайте по одній лекції в корзину і потім оплачуйте замовлення.

ВСІ ЛЕКЦІЇ:

11.04 1 ЛЕКЦІЯ Найвідоміше в історії літератури тістечко
Тістечко, яке навчило літературознавців бачити їжу в тексті. Що говорять про їжу письменники. Що спільного у читання та харчування. Чому у Рабле їжі більше, ніж у Шекспіра. Найпопулярніші гастрономічні образи в літературі. П'ять функцій харчових описів у тексті. Традиції гастрономічного гумору, еротики та насилля в літературі. Чи можна вважати кулінарні книги літературою.

18.04 2 ЛЕКЦІЯ Бенкети і гастрономічні авантюри у Давньоримській літературі
Гастрономічна поезія Стародавнього Риму. Ласуни та кухарі у комедіях Плавта. Бенкет Тримальхіона із «Сатирикону» Петронія. Харчування у «Золотому віслюку» Апулея. Кулінарна книга Апіція.

25.04 3 ЛЕКЦІЯ Літературні ігри з їжею в Середньовічній Європі
Літургія п'яниць та бенкети святих. Суперечка вина та пива. Кокань – харчова утопія. Пекельна гастрономія. Жінки-ненажери, монахи-ласуни, голодні крадії та інші народні жарти.

02.05 4 ЛЕКЦІЯ Харчова епопея Франсуа Рабле
Ренесансне тіло та його апетити. Їжа в карнавальній культурі. Гаргантюа та Пантагрюель – гастрономічні велетні. Пригоди черева та поетика нутрощів у романі Рабле. Вражаючі бенкети та кулінарні вишукування ренесансних кухарів.

09.05 5 ЛЕКЦІЯ Тіль Уленшпігель і фламандський гастрономічний патріотизм
Ярмарок, корчма та стіл – з живопису в літературу. Знамениті чорна та біла ковбаси Уленшпігеля. Літературний beer guide Бельгією. Як ненажера з грішника став народним улюбленцем. Вафлі – streetfood XVIІ століття.

16.05 6 ЛЕКЦІЯ Французькі письменники препарують смак
Гастрономічні насолоди та страждання маркіза де Сада. Александр Дюма і його кулінарний словник. Від «Фізіології смаку» до філософії їжі. «Альманах гурманів» – гастрономічний літопис Парижа.

23.05 7 ЛЕКЦІЯ Харчовий консерватизм та кулінарна ксенофобія в українській літературі
Козацькі застілля в «Енеїді». Старосвітські борщі vs мерзенний чай. Микола Гоголь: від миргородської кухні до петербурзької столової. Гастрономічні мемуари Григорія Квітки-Основ'яненка. Рецепти макарун від стародубського полковника.

30.05 8 ЛЕКЦІЯ Дікенс: екскурсія гастрономічною Англією
Вікторіанська кулінарна мораль. Сніданки та вечері героїв «Посмертних записок Піквіцького клубу». Ситі та голодні англійці. Літературні загравання з канібалізмом. Кетрін Дікенс та її колекція рецептів. Кулінарний бестселер місіс Бітон.

06.06 9 ЛЕКЦІЯ Експерименти з їжею та російський літературний авангард
Маніфест футуристичної кухні. Винайдення гастрономічної метафори в авангардній поезії. Володимир Маяковський – співець обідів та чаю. Харчовий бруталізм в поезії Миколи Заболоцького. Абсурдна кулінарія Володимира Сорокіна.
Назад
Гастрономічні шедеври літератури
Одна лекція, онлайн-трансляція
200
грн.
Оберіть лекцію
За день до початку лекції ви отримаєте лист з посиланням на онлайн-трансляцію.

Щоб придбати декілька лекцій, додайте по одній лекції в корзину і потім оплачуйте замовлення.

ВСІ ЛЕКЦІЇ:

11.04 1 ЛЕКЦІЯ Найвідоміше в історії літератури тістечко
Тістечко, яке навчило літературознавців бачити їжу в тексті. Що говорять про їжу письменники. Що спільного у читання та харчування. Чому у Рабле їжі більше, ніж у Шекспіра. Найпопулярніші гастрономічні образи в літературі. П'ять функцій харчових описів у тексті. Традиції гастрономічного гумору, еротики та насилля в літературі. Чи можна вважати кулінарні книги літературою.

18.04 2 ЛЕКЦІЯ Бенкети і гастрономічні авантюри у Давньоримській літературі
Гастрономічна поезія Стародавнього Риму. Ласуни та кухарі у комедіях Плавта. Бенкет Тримальхіона із «Сатирикону» Петронія. Харчування у «Золотому віслюку» Апулея. Кулінарна книга Апіція.

25.04 3 ЛЕКЦІЯ Літературні ігри з їжею в Середньовічній Європі
Літургія п'яниць та бенкети святих. Суперечка вина та пива. Кокань – харчова утопія. Пекельна гастрономія. Жінки-ненажери, монахи-ласуни, голодні крадії та інші народні жарти.

02.05 4 ЛЕКЦІЯ Харчова епопея Франсуа Рабле
Ренесансне тіло та його апетити. Їжа в карнавальній культурі. Гаргантюа та Пантагрюель – гастрономічні велетні. Пригоди черева та поетика нутрощів у романі Рабле. Вражаючі бенкети та кулінарні вишукування ренесансних кухарів.

09.05 5 ЛЕКЦІЯ Тіль Уленшпігель і фламандський гастрономічний патріотизм
Ярмарок, корчма та стіл – з живопису в літературу. Знамениті чорна та біла ковбаси Уленшпігеля. Літературний beer guide Бельгією. Як ненажера з грішника став народним улюбленцем. Вафлі – streetfood XVIІ століття.

16.05 6 ЛЕКЦІЯ Французькі письменники препарують смак
Гастрономічні насолоди та страждання маркіза де Сада. Александр Дюма і його кулінарний словник. Від «Фізіології смаку» до філософії їжі. «Альманах гурманів» – гастрономічний літопис Парижа.

23.05 7 ЛЕКЦІЯ Харчовий консерватизм та кулінарна ксенофобія в українській літературі
Козацькі застілля в «Енеїді». Старосвітські борщі vs мерзенний чай. Микола Гоголь: від миргородської кухні до петербурзької столової. Гастрономічні мемуари Григорія Квітки-Основ'яненка. Рецепти макарун від стародубського полковника.

30.05 8 ЛЕКЦІЯ Дікенс: екскурсія гастрономічною Англією
Вікторіанська кулінарна мораль. Сніданки та вечері героїв «Посмертних записок Піквіцького клубу». Ситі та голодні англійці. Літературні загравання з канібалізмом. Кетрін Дікенс та її колекція рецептів. Кулінарний бестселер місіс Бітон.

06.06 9 ЛЕКЦІЯ Експерименти з їжею та російський літературний авангард
Маніфест футуристичної кухні. Винайдення гастрономічної метафори в авангардній поезії. Володимир Маяковський – співець обідів та чаю. Харчовий бруталізм в поезії Миколи Заболоцького. Абсурдна кулінарія Володимира Сорокіна.
ВИНИКЛИ ЗАПИТАННЯ?
ЗВ'ЯЖІТЬСЯ З НАМИ!
ЧЕКАЄ НА КУРСІ
ЩО ВАС
(095) 493 04 04
(044) 200 85 85
info@culturalproject.org

FACEBOOK INSTAGRAM TELEGRAM
ІНШІ КУРСИ ВЕСНЯНОГО СЕЗОНУ
Click to order
Cart
ВАШЕ ЗАМОВЛЕННЯ
Total: 
ОСВІТНЯ ОРГАНІЗАЦІЯ
КУЛЬТУРНИЙ ПРОЕКТ

(095) 493 04 04
(044) 200 85 85
info@culturalproject.org

ОСВІТНЯ ОРГАНІЗАЦІЯ
КУЛЬТУРНИЙ ПРОЕКТ

(095) 493 04 04
(044) 200 85 85
info@culturalproject.org